Свого часу славний земляк відомий український письменник Улас Самчук доля якого в 40-і роки закинула в далеку Канаду, підтримував тісні контакти з керівництвом Інституту Дослідів Волині та з товариством "Волинь", які активно працюють у цій країні. Та воно інакше і бути не могло, адже ці інституції ставили своїм основним завданням вивчати і популяризувати історію Волині, зокрема видавати праці земляків-волиняків. І серед інших праць, які ці заклади видали, книги Уласа Самчука "На білому коні". "На коні во­роному", "Планета Ді-Пі", "Втеча від себе", "Марія". Наш земляк користувався великою повагою та по­шаною і в членів цих Інституцій. Про це свідчить той факт, що Інститут Дослідів Волині до свого 25-річного ювілею випустив у 1976 році, тобто ще за життя письменнику, ювілейну марку з зображенням Уласа Самчука.

     Зрозуміло, що у зв'язку з цим наш земляк вів інтенсивне листування з - цими волинськими інституціями в особі голови Інституту доктора. С.Радчука та голови "Волині" Інженера І. Онуфрійчука. І ось із таких листів пан Ілля Онуфрійчук надіслав на мою адресу. Це листи, які охоплюють період з 1977 до 1982 років. У них наш земляк ділиться зі своїми кореспондентами творчими планами, задумами, досить часто у них згадує видатних волиняків, у тому числі і колишніх жителів міста Рівного, і ще раз повертається подумки до своєї батьківщини старовинного Дерманя під Здолбуновим. Ось один з таких листів. Але перш чим його навести, слід нагадати ту шалену пропагандистську акцію, яку було розгорнуто більшовицькими правителями про­ти бувшого рівнянина Костянтина Варваріва. Метою цієї акції було будь-що дискредитувати його в очах світової громадськості. Але виявляється, що на захист К. Варварова виступили наші земляки, у тому числі й Улас Самчук. Свідчення цього ось цей його лист: "Торонто. 7. 11. 1977. Др.. Сергій Радчук. Вінніпег.

     Дорогий Пане Земляче!

     Звертаються до Вас у такій справі: Вам певно відомо, що наш земляк, високий урядовець Державного Секретаріату Закордонних, Справ ЗСА (Сполучених Штатів Америки Г.Б.), : Константин Варваров, будучи представником американського відділу ЮНЕСКО на конференції цієї організації в СССР. Грузія, наразився на шантаж з боку агентури КГБ СССР. Ми робимо з цього приводу гострий протест І висилаємо його до ДержСекр. Зак. Сира» у Вашингтоні.

     Було б дуже бажаним, щоб подібний протест вислано було і від КУКУ (Конгрес Українців Канади — Г.Б.), а особливо Т-ва Волиняків із заявою, ми добре знаємо К. Варварова і може свідчити, що неї зроб­лені проти цього агентурою КГБ інсинуації с лишень брудною вигадкою КГБ і т.п.

     Було б гаразд, зробити це по можливості як найскорше і вислати до Держ. Секр. Зак. Справ у Вашингтоні, а копію цього вислати на адре­су К. Варварова у Парижі. Можна також робити пропаганду, щоб люди писали індивідуально листи в цій справі до ДСЗС (Державний Секретаріат Закордонних Справ — Г.Б.) у Вашингтоні. Це може тільки помогти... Бо була б велика шкода, коли б уряд у Вашингтоні, для ока, переніс Варварова на якесь інше становище... На теперішньому його становищі він може зробити також багато і для нашої укр. справи. Вітаю Вас дуже щиро, як також усіх наших друзів-земляків. Попросіть їх вибачення від мене, що я пишу їм усім зокрема, це просто тому, що я весь цей час дуже зайнятий різним писанням, а канцелярія моя лишень один Я і все... Дві руки і одна голова.