З початком розпаду СРСР в кінці 80-х років засоби масової інформації змогли в умовах дозованої горбачовської гласності торкнутися раніше заборонених тем. Для України однією з таких болючих тем стало повернення імен, творчості багатьох українських патріотів, що боролися за свободу і незалежність рідної землі, та були або заборонені, або замовчувані на Батьківщині.

     Видатний український письменник, пуб­ ліцист, громадський діяч, уродженець села Дермань Улас Самчук на початку 30-років був оголошений ворогом радянської влади. Ост анньому послужила різка критика і неприй няття комуністичної системи в творах " Волинь", „Марія", вся його діяльність як до­ ма » 1941-1943 роках, так і в еміграції.

     З відродженням незалежної України з'я вилася можливість повернути вкрадене в нас ім'я та творчість Уласа Самчука. Газети друкують про нього статті, журнали-уривки з його творів, вчені проводять наукові конференції. Твори письменника включають до шкільних програм для вивчення в середніх та старших класах. В університетах, педагогічних інститутах студенти і вчені-філологи по­ чинають вивчати літературну спадщину Уласа Самчука.

     Особливо активну участь в цьому процесі взяли Спілка письменників України та її Рівненська організація, Рівненська обласна " Просвіта" на чолі з професором Борисом Степанишиним. Координацію цієї багатопланової роботи в масштабах України взяв на себе директор інституту літератури Академії Наук України академік Микола Жулинський.

     Важливим кроком у поверненні імені Уласа Самчука в Україну стала підготовка і відзначення 90-літгя з дня народження пись­ менника у 1994 році. В Києві на державному рівні було створено оргкомітет на чолі з професором Романом Громяком, який розробив і виконав ряд заходів: видання книг Уласа Самчука („Волинь", „Марія", „Чого не горить вогонь"), наукові конференції, ювілейні урочистості, перевезення музею письменника з Торонто до України. На відзначення ювілею в Рівному був створений обласний оргкомітет, яким розроблено план підготовки. Одним з головних пунктів заходу - створення музею Уласа Самчука в селі Дермань.

     Експозиція музею була складена Людмилою Шлапак - завідуючим науково-методичним відділом Рівненського краєзнавчого музею.

     Наукові та історичні матеріали підібрали працівники Рівненського краєзнавчого музею та викладачі дерманської школи: директор шко ли - М.А.Семерик, вчителі історії - Д.І.Кравчук та Ф.О.Єфімчук. Під музей виділили велику кімнату В лівому крилі школи з окремим входом . Розміщення музею вибрано невипадко­во в цій школі колись навчався Улас Самчук.

     В умовах важкої фінансово-економічної кризи, яку переживала Україна у 1994 році, проблемою стало відшукати кошти на ство­рення музею. Початковою стала сума у 400 д оларів, яку надіслав з міста Торонто від іме­ ні товариства „Волинь" його голова п. Лаврен тій Цимбалюк. Певні суми були виділені обласною радою, міською радою міста Рівного, районною радою, іншими організаціями та приватними громадянами.

     Після тривалої підготовки в грудні 1994- січні 1995 років почалися роботи в Дермані. Активну участь у створенні музею прийняли виробниче об'єднання „Рівнеліс" та Рівненський художньо-оформлювальний комбінат.

     Урочисте відкриття музею відбулося 12 лютого 1995 року. Після молебню голова оргкомітету по відзначенню 90-ліття Уласа Самчука в Рівненській області заступник голови обласної держадміністрації І.С.Кузь мюк перерізав жовто-блакитну стрічку і відкрив музей. Першими відвідувачами стали присутні на відкритті понад дві тисячі жителів Дерманя та навколишніх сіл, гості із Здолбунова, Рівного, Кременця, Тернополя, Дубно, Острога, Львова, Києва представни ки влади, письменники, журналісти.

     Новоствореному музею гості піднесли пода­ рунки: книги, картини, портрети, вишиті рушники, малюнки, сувеніри. На відкритті музею були присутні гості з Тилявки, в тому числі працівники музею Уласа Самчука. Ч ерез три тижні велика група дерманських просвітян (більше 60 чоловік) відвідали музей в Тилявці і представили для її жителів велику літературно-музичну програмну композицію про Україну, Уласа Самчука, його життєвий шлях та літературну творчість. Між працівниками музеїв Уласа Самчука Тилявки і Дерманя були встановлені нові культурні та наукові стосунки.

     Після відкриття музею в залі школи, але колись виступав перед дерманцями з чи танням уривків своїх творів Улас Самчук, відбувся великий святковий концерт.

     За 10 років роботи музей відвідали по­ над 9 тисяч чоловік. Це учні, студенти, вчителі, науковці, викладачі, журналісти і прості люди, які цікавляться літературою та історією і небайдужі до долі визначних представників нашого народу. Про існування музею знають тепер не тільки в Україні , але і в багатьох державах світу.

     За останні роки на базі музею пройшло кілька наукових конференцій, в яких взяли участь десятки науковців, просвітян, краєзнав­ців. Музей став своєрідним центром творчого натхнення молоді Рівненщини та Здолбунівщини. Тут зберігається колекція малюнків учнів області присвячених творчим мотивам Уласа Самчука, два альбоми творчості учнів шкіл Здолбунівщини про життя і діяльність видатного письменника-земляка: вірші, ма люнки, оповідання, нариси, описи За останні минулі роки музей зібрав зна чну кількість додаткових матеріалів які розширюють і доповнюють експозицію музею: це фотодокументи, матеріали преси минулих часів і публікацій сьогодення, спогади сучасників Уласа Самчука, значна кількість книг творчого доробку письменника надійшли від української діаспори Канади та США (ще не видані в Україні).

     Дерманський музей Уласа Самчука створюється як данина шани і поваги до видатного земляка, як одна із дій повернути його творчість. Однак на сьогодні музей пе реріс статут літературно-меморіального.

     Він перетворився на один із важливих духовних центрів виховання патріотизму, громадської свідомості і гідності, інтелектуального роз витку та відродження нашего народу. Це особливо важливо в час 400-ліття заснування культурно - просвітнецького центру в Дермані у складі друкарні і школи, формуванню тут гуртка видатних представників українських вчених, закріплення за Дерманем заслуженої слави одного з давніх осередків української культури.

     Не зважаючи на постійні проблеми, за­ вдячуючи турботам ентузіастів, музей Уласа Самчука живе, діє і має добрі перспективи подальшого розвитку як живий струмок духовності в житті нашого краю.