Цей вірш написала Марія Голод з нагоди святкування 75-річчя У. Самчука в Торонто.

Дермань, Дермань — таємне слово,
з давніх принесених часів.
Хтось і придумав так чудово
назвати місце між лісів,
де рід розрісся волинян,
що землю сіяли-орали,
держави сотворили стан,
преславні книги друкували.
Перо й залізо, меч і сніп.
Немов орли з твердої скелі
порозлітались на ввесь світ
сини дерманської оселі.
Весільні танці і музики
впроваджували у життя,
затямило в душі великій
новонароджене хлоп'я
і спів весільний давнєславний
і дзвонів манастирських тон
і скарб запашних слів розмовний,
Дермані прастарий закон:
За правду сміливо стояти —
чи це війна, чи мирний час.
В хатинах і в палатах славний
Всієї України син — Улас.
Дермань, Дермань — таємне слово
принесене з прадавніх літ.
Воно зродило і надхнуло
Уласа — сина для століть.

Марія Голод, 23 квітня 1980 р.