Лист від Дмитра Андріївського з Брюсселю.

     Дістав листа від Дмитра Андрієвського з Брюсселю. Це другий лист від нього в тій самій справі — переклад ..Волині" на французьку мову. В першому листі він пише, що одно бельгійське видавництво задумало видати серію східньо-европейських авторів: грузинських, вірменських, українських, польських, литовських. Мене запитано на початку року, кого би я порадив. Я вказав на Вас і Вашу ,,Волинь". Скоро по тому я виїхав на три місяці до Лондону. За той час книгу дано перекладати одному українцеві. По повороті до Бельгії мене прохано зв'язатися з Вами і умовитись про видання. То забрало нам кілька місяців.

     За той час згаданий українець маринував книгу кілька тижнів і переложив лише 50 ст. Книга спізнилась і мене попрошено, щоби я довів той переклад до пуття.

     Отже я сів і викінчив переклад. Коли, по одержанню Вашого уповноваження, щоправда в формі неофіційній, я став говорити про гонорар, то редактор мені сказав, що ціла імпреза є ризиком, ба не знати, як книги підуть. А тому інші автори відмовились від гонорару . . . Доперва коли дійде до другого видання, тоді можна говорити про якісь десять відсотків. У відповідь на це, я не сказав ні так, ні, не маючи права ані заборонити видання і не дати свою згоду. Поправді, я сам не знаю, що думає видавництво, випускаючи ту книгу, коли б Ви захотіли протестувати. Думаю, що коли книга піде, тоді легче буде щось добитись.

     Мушу сказати, що книга по-французькому виходить дуже гарно. Редактор захвалює її і думає, що вона матиме успіх. Більше того, він жалує, що вона не буде першою, бо ми з нею спізнилися. З того виходить, що з тих семи чи восьми авторів, які вже готові (два грузинські, один вірменський, один український, один польський і один лотиський) Ваша буде чи не найкраща, найбільш приваблююча. Я сам, перекладаючи її, мав велику приємність і наново пережив пригоди і жалі та радості Володька. Коли направду вона матиме успіх, тоді я сідаю за другу книгу". . .

     У останньому листі, Андрієвський повторяє і каже, що книга давно переложена і здана до друку ще в жовтні місяці . ,,щонайменше, мій знайомий запевняє, що книга друкується і вийде одною з перших в передбаченій серії романів". ,,Я до тепер не був в контакті з видавництвом, ба навіть зі стилістом". . . Пише, що видання книг тепер стоїть на низькому поземі, видавництва банкротують і скорочують свою працю.

     ..Цікавить мене Ваш новий твір. Хочу вірити, що він відіб'є правильно і експресивно трагічне положення наших людей під німцями". . . „Нічого не пишете про Ваші перспективи виїзду за море. Це мене не дивує, бо здаю собі справу, що то річ не легка і можливості виїзду, здається, замість збільшуватись, скорше зменшуються. А в тім я можу помилятися. Чи не пробували Ви висилати Ваші книги до Канади для перевидання. Я в наступному листі запитаю, чи не хотіли би там мати ,,Волинь" і наколи Ви її Іде не вислали туди, можливо, що я те зроблю. З правдивою пошаною до Вас, Дм. Ан дрієвський". . .

     Перед тим, минулої суботи, я був у Гартманів, на ад­ресу яких скеровано всю нашу пошту. Там зібралась громада цікавих людей німців і ми багато з ними розмовляли на тему сучасної політики. Я дістав пачку листів і між ними перший лист з Аргентини, з Буенос Айресу від Євгена Онацького.

     ,,3 вересня 1947. Вельмиповажний і дорогий Пане Самчук! Отримав вчора, як редактор ,,Нашого Клича". два числа ..Укр. Вістей" з додатком ,,Літературного зошита" ч. 4-5 з Вашою статтею „Нерви". Цю статтю пере­ друкую в Н. Кличі. Не знаю, чи вій до Вас доходить: ми шлемо один примірник на редакцію „Вістей". Коли б Ви хотіли, могли б слати один і для Вас спеціяльно. В ньому з'явилася вже Ваша стаття „Розмова з хоробрими", а в цьому числі, що виходить завтра, буде „Тим, що не хочуть". Все це дуже гарні й потрібні речі. Передрукую я, мабуть, і Вашу сильветку про Коновальця, що у «Вістях». В Н. Кличі з мого могли б читати „В Вавилонському полоні" — спомини, що вийдуть окре­ мою книжечкою; уривки з моєї „Енциклопедії символів, обрядів та вірувань українського народу", — символи та коротенькі нариси зі ..Школи життя", які я пізніше хочу теж зібрати в окрему книжку. Я тут не тільки редаґую часопис, але й пишу (або бодай — пе реписую) його. Наша колонія тут страшенно некультурна і темна, — інтелігенції дуже мало — який деся­ ток інженерів та маса так знеохотила їх своїми плітками та наклепами, що вони не беруть участи в громадському житті: Буяє „угерівщина", представлена кількома особ­ няками, але без всякого морального стриму і без волосся на язику. На 120,000 масу тільки яких 3,000 належить до національних організацій. Наш Клич має тільки 700 передплатників, а тиражу 1200. Отже видання — цілком дефіцитне. Маю надію, що за рік підуть справи краще, але покищо стан не веселий. Саме цими днями відбувся тут український комуністичний з'їзд, і Перон сказав, а радіо повторило, що головне джерело комунізму в Аргентині, це деякі українські організації. Це не витворює сприятливих умов для допущення сюди більшої кількості! наших емігрантів . .. Яких 40,000 взяли були совітські пашпорти (відмовляючись навіть від аргентинського громадянства!), щоб вернутися на „родіну"! Неймовірне, але правда. . . Пришліть мені попередні числа Вашого „Літературного Зошиту". Буду вель­ ми вдячни. Ваш щиро, Євг. Онацький". Приписка збоку: „Писати мені можете, або на адресу Н. Клича, Буенос-Айрес".

Спогади

1. Спогад: Єфімчук Федір Олегович.

2. Спогад: Наталія Блонська.

3. Спогади про видатного земляка.

4. Вірш: "Дермань, Дермань...", Марія Голод

5. Спогад: Світлана Кузьменко.

6. Спогад: Юрій Шерех, "Спроби Дружніх Портретів".

Листи до Уласа Самчука

1. Третій лист від Шереха.

2. Лист від Євгена Маланюка.

3. Лист: Віктор Петров.

4. Листа від Дмитра Андрієвського з Брюсселю.

5. Лист від видавця Михайла Борецького.

6. До Уласа Самчука, Олена Теліга.

7. До Уласа Самчука, Олена Теліга.

Листи Уласа Самчука

1. Гурій Бухало, Рівне, 16 квітня, 1994.

2. «Повний до тебе правдивої і щирої пошани». Лист Уласа Самчука до Марії Зоц від 24 лютого 1969 року.

3. Сім листів Уласа Самчука до Євгена Маланюка.

/ Головна / Біографія / Книги / Фотоальбом / Спогади / Статті / Бібліографія /
Copyright © 2005, TI-ZL